Орфографічний словник української мови

родзинка

родзи́нка

іменник жіночого роду

ізюм

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. родзинка — РОДЗИ́НКА див. родзи́нки.  Словник української мови у 20 томах
  2. родзинка — родзи́нка 1. (перев. мн. родзи́нки) сушені ягоди винограду; ізюм (м, ср, ст) 2. влучне слово, вираз (ср, ст): Ми всюди маніфестували своє українство рідною мовою, але в приступі злости користали не раз з “родзинків” польського словника...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. родзинка — РОДЗИ́НКИ́ (сушені ягоди винограду), ІЗЮ́М, КОРИ́НКА, КИШМИ́Ш, САБЗА́ (дрібні). А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок.. А там мені І фіг і родзинок — Всього мені понадають (Т.  Словник синонімів української мови