родити

роди́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Значення в інших словниках

1. родити — Народжувати, по-, П. спричиняти; (відвагу) будити, викликати; (- ниву) давати <�приносити> врожай <�плоди>, плодоносити; (на грунті) рости, виростати.  Словник синонімів Караванського
2. родити — роджу, родиш, недок. і док., перех. і без додатка. 1》 Давати життя дитині (дітям) під час пологів (про жінку). || розм. Ставати батьком. 2》 тільки недок., перен. Давати початок чому-небудь, бути причиною появи чогось, створювати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. родити — (байстрюка) копилитися, скопилитися  Словник чужослів Павло Штепа
4. родити — РОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, недок. і док. 1. кого, що і без прям. дод. Давати життя дитині (дітям) під час пологів (про жінку). Умієш дітей родить – умій же їх і вчить (прислів'я); Якраз мачуха була вагітна, повесні мала родити (А.  Словник української мови у 20 томах
5. родити — роди́ти: ◊ голий як го ма́ти роди́ла → голий ◊ сло́ня роди́ти → слонь  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. родити — Боже, роди і на тоти, що скачуть через плоти. Зароди Боже так багато, щоб і собаки мали доволі що їсти. Де родилась моя мила, там її й кропива мила. У ріднім місці все милійше нам представляється. Не родися красне, але щасне.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. родити — не ро́дить у черепку́ в кого, зневажл.Хто-небудь розумово відсталий, ненормальний. І в них (у дорослих) теж чогось вискакували клепки,.. не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
8. родити — НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет.  Словник синонімів української мови
9. родити — РОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, недок. і док., перех. і без додатка. 1. Давати життя дитині (дітям) під час пологів (про жінку). Умієш дітей родить — умій же їх і вчить (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах
10. родити — Родити, -джу, -диш гл. 1) Родить, производить. Раз мати родила, раз і емірати. Ном. № 4268. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. 2) Родить, давать урожай. На одвороті гречка родить. Ном. № 4194.  Словник української мови Грінченка