розбиватися —
Дробитися; (- хвилі) розбризкуватися; (- надії) розвіюватися; (- промінь) розсіюватися; (упавши) вбиватися, гинути; (- пляни) П. не здійснюватися, терпіти крах, ок. крахувати; (- посуд) товктися; (- нерви) псуватися; (на групи) ділитися, розділятися, розподілятися; (за ким) побиватися.
Словник синонімів Караванського
розбиватися —
[розбиеватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а
Орфоепічний словник української мови
розбиватися —
-аюся, -аєшся, недок., розбитися, -зіб'юся, -зіб'єшся, док. 1》 Втрачати цілісність від ударів, поштовхів, струсів і т. ін. || Ділитися, дробитися на невеличкі частини, шматки, ударяючись об щось тверде.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розбиватися —
РОЗБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗБИ́ТИСЯ, зіб'ю́ся, зі́б'є́шся, док. 1. Утрачати цілісність від ударів, поштовхів, струсів і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
розбиватися —
ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ...
Словник синонімів української мови
розбиватися —
РОЗБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗБИ́ТИСЯ, зіб’ю́ся, зі́б’є́шся, док. 1. Втрачати цілісність від ударів, поштовхів, струсів і т. ін. Великою палицею своєю збиває [Фільдінг] статую з примосту, вона падає і розбивається (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах