Орфографічний словник української мови

розбраковка

розбрако́вка

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розбраковка — РОЗБРАКО́ВКА, и, ж., спец., рідко. Дія за знач. розбракува́ти, розбрако́вувати. Його [механічного цеху] силами вперше в країні створені й високопродуктивні комбіновані верстати для одночасного проміру та розбраковки шерстяних.. тканин (Роб. газ., 25.III 1961, 2).  Словник української мови в 11 томах