Орфографічний словник української мови

розбрунькувати

розбрунькува́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розбрунькувати — РОЗБРУНЬКУВА́ТИ, у́є, рідко. Док. до розбрунько́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  2. розбрунькувати — РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови