розбіжно —
Присл. до розбіжний 2), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розбіжно —
РОЗБІ́ЖНО. Присл. до розбі́жний 2, 3. Кілька голосів у залі з різних місць непевно й розбіжно почали співати “Як умру, то поховайте...” (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови у 20 томах
розбіжно —
РОЗБІ́ЖНО. Присл. до розбі́жний 2, 3.
Словник української мови в 11 томах