розвиднитися
розви́днитися 1
дієслово доконаного виду
світати
безос.
розви́днитися 2
дієслово доконаного виду
ставати світлішим; ставати яснішим
Орфографічний словник української мовирозви́днитися 1
дієслово доконаного виду
світати
безос.
розви́днитися 2
дієслово доконаного виду
ставати світлішим; ставати яснішим
Орфографічний словник української мови