розвихрювати —
РОЗВИ́ХРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВИ́ХРИТИ, рю, риш, док. Здіймати вихором. Вітер розвихрював пилюку; // Розтріпувати, розкидати в різні боки. Розвихрювати чуба; * Образно. Розвихрила буйне волосся Відкрита вітрам височінь (М. Бажан).
Словник української мови у 20 томах