Орфографічний словник української мови

розгвинчування

розгви́нчування

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розгвинчування — -я, с. Дія за знач. розгвинчувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розгвинчування — РОЗГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розгви́нчувати 1. Бурили ми її [свердловину] за допомогою електропривода, застосували тут гідроочистку глинистого розчину, пневматичні ключі для загвинчування і розгвинчування труб та іншу новітню техніку (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. розгвинчування — РОЗГВИ́НЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розгви́нчувати 1. Бурили ми її [свердловину] за допомогою електропривода, застосували тут гідроочистку глинистого розчину, пневматичні ключі для загвинчування і розгвинчування труб та іншу новітню техніку (Рад. Укр., 3.VІІІ 1961, 2).  Словник української мови в 11 томах