роздмухувати —
-ую, -уєш і рідко роздмухати, -аю, -аєш, недок., роздмухати, -аю, -аєш і рідко роздмухнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Струменем повітря або віянням вітру підсилювати горіння чого-небудь. || безос. || Примушувати яскраво палати, світити (вогонь, полум'я).
Великий тлумачний словник сучасної мови
роздмухувати —
РОЗДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗДМУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДМУ́ХАТИ, аю, аєш і рідко РОЗДМУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Струменем повітря або віянням вітру підсилювати горіння чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
роздмухувати —
роздму́хувати (роздува́ти) / роздму́хати (розду́ти) кади́ло. 1. зневажл. Знімати навколо чогось галас, балачки і т. ін. Пан радник таки хоче роздмухати кадило? Ну, що ж! Тим гірше для нього (І. Кулик). 2. Розширювати яке-небудь починання, справу.
Фразеологічний словник української мови
роздмухувати —
ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док.
Словник синонімів української мови
роздмухувати —
РОЗДМУ́ХУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗДМУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗДМУ́ХАТИ, аю, аєш і рідко РОЗДМУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Струменем повітря або віянням вітру підсилювати горіння чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах
роздмухувати —
Роздмухувати, -хую, -єш гл. = роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Левиц. І. 72. Помсту роздмухуєте в огняних серцях. К. ПС. 96.
Словник української мови Грінченка