Орфографічний словник української мови

роздовбти

роздовбти́

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. роздовбти — див. роздовбувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. роздовбти — РОЗДОВБТИ́ див. роздо́вбувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. роздовбти — ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́ рідше) (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), РОЗДО́ВБУВАТИ, ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ заст., ДЗЮ́БА́ТИ діал.; ПРОДО́ВБУВАТИ (отвір, дірку); ВИДО́ВБУВАТИ (заглибину, ямку). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. роздовбти — РОЗДОВБТИ́ див. роздо́вбувати.  Словник української мови в 11 томах