розкидатися

розки́датися 1

дієслово доконаного виду

розлетітися

розки́датися 2

дієслово доконаного виду

розставитися; розлягтися

діал.

розкида́тися 1

дієслово недоконаного виду

розлітатися

розкида́тися 2

дієслово недоконаного виду

необачно витрачати своє

розкида́тися 3

дієслово недоконаного виду

розставлятися

Значення в інших словниках

1. розкидатися — див. кидати; лежати; марнотратити  Словник синонімів Вусика
2. розкидатися — I розк`идатисядив. розкидатися I. II розкид`атися-аюся, -аєшся, недок., розкидатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Розлітатися, розсипатися навкруги. 2》 тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що-небудь своє.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкидатися — РОЗКИ́ДАТИСЯ¹ див. розкида́тися¹. РОЗКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Розлітатися, розсипатися навкруги.  Словник української мови у 20 томах
4. розкидатися — розкида́тися слова́ми. Бути необачним у висловлюваннях. Батька не на жарт стривожила ця мова дочки, бо він знав, що в неї не було звички розкидатися сильними словами (А. Головко). розкида́ти слова́ми.  Фразеологічний словник української мови
5. розкидатися — РОЗТАШУВА́ТИСЯ (про населений пункт, будівлю і т. ін. — зайняти собою який-небудь простір, місце), РОЗМІСТИ́ТИСЯ, РОЗКИ́НУТИСЯ (перев. на значному просторі); ПРИТУЛИ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. розкидатися — РОЗКИ́ДАТИСЯ¹ див. розкида́тися¹. РОЗКИ́ДАТИСЯ² див. розкида́тися². РОЗКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., РОЗКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Розлітатися, розсипатися навкруги.  Словник української мови в 11 томах