Орфографічний словник української мови

розклеювач

розкле́ювач

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розклеювач — -а, ч. Той, хто розклеює що-небудь (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розклеювач — РОЗКЛЕ́ЮВАЧ, а, ч. Той, хто розклеює що-небудь ( у 1, 2 знач.). Найактивнішим розклеювачем [прокламацій] виявився Максим Нестеренко (В. Минко).  Словник української мови у 20 томах
  3. розклеювач — РОЗКЛЕ́ЮВАЧ, а, ч. Той, хто розклеює що-небудь ( у 1, 2 знач.). Найактивнішим розклеювачем [прокламацій] виявився Максим Нестеренко (Минко, Моя Минківка, 1962, 136).  Словник української мови в 11 томах