Орфографічний словник української мови

розлючуватися

розлю́чуватися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розлючуватися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
  2. розлючуватися — див. розлютовуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розлючуватися — РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ див. розлюто́вуватися¹.  Словник української мови у 20 томах
  4. розлючуватися — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. розлючуватися — РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ див. розлюто́вуватися.  Словник української мови в 11 томах