Орфографічний словник української мови

розлякувати

розля́кувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розлякувати — -ую, -уєш, недок., розлякати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Лякаючи, розганяти, примушувати розходитися, розбігатися, розлітатися і т. ін. кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розлякувати — хохл. (распугівать) злякати  Словник чужослів Павло Штепа
  3. розлякувати — РОЗЛЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм. Лякаючи, розганяти, примушувати розходитися, розбігатися, розлітатися і т. ін. кого-, що-небудь. Білі коні, золоті імператорські стяги, рицарі в золочених панцирах ..  Словник української мови у 20 томах
  4. розлякувати — РОЗЛЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Лякаючи, розганяти, примушувати розходитися, розбігатися, розлітатися і т. ін. кого-, що-небудь.  Словник української мови в 11 томах