Орфографічний словник української мови

розміщати

розміща́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розміщати — Розставляти, розкладати, розсаджувати, розташовувати; (кого) приміщати, (в домах) розселяти; п! РОЗКЛАДАТИ.  Словник синонімів Караванського
  2. розміщати — -аю, -аєш і розміщувати, -ую, -уєш, недок., розмістити, -іщу, -істиш, док. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розміщати — РОЗМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, РОЗМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., кого, що. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку.  Словник української мови у 20 томах
  4. розміщати — РОЗМІЩА́ТИ (РОЗМІ́ЩУВАТИ) (когось, щось у якомусь порядку, місці), РОЗТАШО́ВУВАТИ, ПОМІЩА́ТИ, МІСТИ́ТИ розм., ТАШУВА́ТИ розм.; ТУЛИ́ТИ розм. (де-небудь у тісному місці). — Док.: розмісти́ти, розташува́ти, помісти́ти. Потім погнали в степ австрійців.  Словник синонімів української мови
  5. розміщати — РОЗМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док. Розставляти, розсаджувати або розкладати кого-, що-небудь у певних місцях, у певному порядку.  Словник української мови в 11 томах