розпорядчиця

розпоря́дчиця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. розпорядчиця — РОЗПОРЯ́ДЧИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до розпоря́дчик. Головна розпорядчиця – Соня. Бігала, забувала їсти, вночі не спала (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
2. розпорядчиця — РОЗПОРЯ́ДЧИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до розпоря́дчик. Головна розпорядчиця — Соня. Бігала, забувала їсти, вночі не спала (Вас., II, 1959, 192).  Словник української мови в 11 томах