Орфографічний словник української мови

розпутниця

розпу́тниця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розпутниця — -і. Жін. до розпутник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розпутниця — Гайта, гукля, димтянка, диптянка, діплянка, дримба, курва, лярва, мандрьоха, охаба, паплюга, перелюбниця, плюгавка, повія, потіпака, потіпаха, ростіпаха, рострибуха, роструха, хльорка, шлюндра, шльондра, див. проститутка, кокотка, сутенер, фрейда, шлюха  Словник чужослів Павло Штепа
  3. розпутниця — РОЗПУ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпу́тник. – Подумайте, казала буфетниця поважно, – навіщо їй, розпутниці, працювати (В. Підмогильний).  Словник української мови у 20 томах
  4. розпутниця — РОЗПУ́СНИЦЯ (розпусна жінка), РОЗПУ́ТНИЦЯ, БЕЗПУ́ТНИЦЯ розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИЦЯ розм., БА́ХУРКА лайл., ПОТАСКУ́ХА вульг., ШЛЮ́ХА лайл., ШЛЬО́НДРА лайл., МАНДРЬО́ХА лайл., БЛУДНИ́ЦЯ заст. (та, яка веде розпусне статеве життя).  Словник синонімів української мови
  5. розпутниця — РОЗПУ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпу́тник.  Словник української мови в 11 томах