розсипати —
I [рос:ипатие] -пл'у, -плеиш, -пл'ут'; нак. -ип, -иптеи, док. II [рос:иепатие] -айу, -айеиш, недок.
Орфоепічний словник української мови
розсипати —
I розс`ипатидив. розсипати. II розсип`ати-аю, -аєш, недок., розсипати, -плю, -плеш; мн. розсиплють; док., перех. 1》 Несподівано, мимоволі висипати що-небудь сипке, розкидати багато предметів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розсипати —
РОЗСИ́ПАТИ див. розсипа́ти. РОЗСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, РОЗСИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. розси́плють; док., що. 1. Несподівано, мимоволі висипа́ти що-небудь сипке, розкида́ти багато предметів.
Словник української мови у 20 томах
розсипати —
Де багато, там розсипають. Значіння, як і сказано. Де мелять, там розсипають. У млині всегда є розсиплена мука. Де рубають дрова там тріски летять. Де робиться велике діло, там мусить бути і мала страта.
Приповідки або українсько-народня філософія
розсипати —
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила.
Фразеологічний словник української мови
розсипати —
ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
розсипати —
Розсипа́ти, -па́ю, -па́єш, -па́є розси́пати, -си́плю, -си́плеш і -си́пиш, -плють і -плять; розси́п, розси́пмо, -си́пте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розсипати —
РОЗСИ́ПАТИ див. розсипа́ти. РОЗСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. розси́плють; док., перех. 1. Несподівано, мимоволі висипа́ти що-небудь сипке, розкида́ти багато предметів.
Словник української мови в 11 томах
розсипати —
Розсипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. розсипати, -плю, -плеш, гл. Разсыпа́ть, разсы́пать. Породила мене мати на біду, розсипала м орішеньки на льоду. Чуб. V. 11. Розсипала я на його чимало карбованчиків. Левиц. Пов. 348.
Словник української мови Грінченка