Орфографічний словник української мови

розстроїти

розстро́їти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розстроїти — див. розстроювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розстроїти — РОЗСТРО́ЇТИ див. розстро́ювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розстроїти — ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. розстроїти — РОЗСТРО́ЇТИ див. розстро́ювати.  Словник української мови в 11 томах