розтавати

розтава́ти 1

дієслово недоконаного виду

розчинитися; перейти в рідкий стан тощо

розтава́ти 2

дієслово недоконаного виду

лагіднішати; розчулюватися

Значення в інших словниках

1. розтавати — Танути, топитися, р. розгасати; (- сіль) розчинятися, розпускатися; (- туман) <�помалу> зникати, розвіюватися; (- запаси) кінчатися, вичерпуватися, виходити, видихатися; (- натовп) П. розсіюватися, розпливатися; (- серце) лагідніти, добрішати, розчулюватися.  Словник синонімів Караванського
2. розтавати — див. танути  Словник синонімів Вусика
3. розтавати — -аю, -аєш, недок., розтанути і розтати, -ану, -анеш, док. 1》 Переходити в рідкий стан перев. під дією тепла (про тверді речовини). || Звільнятися від крижаного покрову (про воду). || розм. Розчинятися, розпускатися в рідині. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розтавати — РОЗТАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., РОЗТА́НУТИ, РОЗТА́ТИ, а́ну, а́неш, рідко РОЗТА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Переходити в рідкий стан перев. під дією тепла (про тверді речовини).  Словник української мови у 20 томах
5. розтавати — ВИТРАЧА́ТИСЯ (використовуватися, вживатися для чого-небудь), ТРА́ТИТИСЯ, ЗАТРА́ЧУВАТИСЯ, ЗАТРАЧА́ТИСЯ, ІТИ́, ВИХО́ДИТИ, РОЗХО́ДИТИСЯ розм., РОЗТАВА́ТИ розм. — Док.: ви́тратитися, стра́титися, затра́титися, піти́, ви́йти, розійти́ся, розта́ти, розта́нути.  Словник синонімів української мови
6. розтавати — Розтава́ти, -таю́, -тає́ш = та́нути. Сніг розтає́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розтавати — РОЗТАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., РОЗТА́НУТИ і РОЗТА́ТИ, а́ну, а́неш і рідко РОЗТА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Переходити в рідкий стан перев. під дією тепла (про тверді речовини). Як навесні починає Крига розтавати, Збираються русалоньки До моря гуляти (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах