Орфографічний словник української мови

розтепірчити

розтепі́рчити

дієслово доконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розтепірчити — див. розтепірчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розтепірчити — РОЗТЕПІ́РЧИТИ див. розтепі́рчувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розтепірчити — РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
  4. розтепірчити — РОЗТЕПІ́РЧИТИ див. розтепі́рчувати.  Словник української мови в 11 томах