Орфографічний словник української мови

розточитися

розточи́тися 1

дієслово доконаного виду

ставати ширшим внаслідок розточування

розточи́тися 2

дієслово доконаного виду

розтектися

розточи́тися 3

дієслово доконаного виду

розбігтися

розточи́тися 4

дієслово доконаного виду

розговоритися

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розточитися — I див. розточуватися I. II див. розточуватися II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розточитися — РОЗТОЧИ́ТИСЯ¹ див. розто́чуватися¹. РОЗТОЧИ́ТИСЯ² див. розто́чуватися².  Словник української мови у 20 томах
  3. розточитися — РОЗТІКА́ТИСЯ (текти в різні боки; поширюватися по чомусь), РОЗЛИВА́ТИСЯ, РОЗПЛИВА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, РОЗПОВЗА́ТИСЯ розм., РОЗТО́ЧУВАТИСЯ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. розточитися — РОЗТОЧИ́ТИСЯ¹ див. розто́чуватися¹. РОЗТОЧИ́ТИСЯ² див. розто́чуватися².  Словник української мови в 11 томах