Значення в інших словниках
-
розтулити —
див. розтуляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розтулити —
РОЗТУЛИ́ТИ див. розтуля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
розтулити —
(і) ро́та ((і) вуст) не розтули́ти. Промовчати, нічого не сказати. — А чому так? Чому хлопець вибирає (дівчину), га? — казала з запалом, наче я сперечався з нею, хоч я й рота не розтулив.— А чому дівчина не має права? (Є.
Фразеологічний словник української мови
-
розтулити —
ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док.
Словник синонімів української мови
-
розтулити —
РОЗТУЛИ́ТИ див. розтуля́ти.
Словник української мови в 11 томах