розчленити

розчлени́ти

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. розчленити — РОЗЧЛЕНИ́ТИ див. розчлено́вувати.  Словник української мови у 20 томах
2. розчленити — ДІЛИ́ТИ (на частини), ПОДІЛЯ́ТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідше), ЧЛЕНУВА́ТИ, РОЗЧЛЕНО́ВУВАТИ, РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ, РОЗТИНА́ТИ, РОЗБИВА́ТИ, ПАЮВА́ТИ розм., ШМАТУВА́ТИ розм., РОЗШМАТО́ВУВАТИ розм., ПАРЦЕЛЮВА́ТИ ек.; РОЗДВО́ЮВАТИ, ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
3. розчленити — РОЗЧЛЕНИ́ТИ див. розчлено́вувати.  Словник української мови в 11 томах