роз'їздити роз'ї́здити дієслово доконаного виду роз'їзди́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках роз'їздити — I роз'їзд`итидив. роз'їжджати. II роз'`їздитидив. роз'їжджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови роз'їздити — РОЗ'ЇЗДИ́ТИ див. роз'їжджа́ти. РОЗ'Ї́ЗДИТИ див. роз'ї́жджувати. Словник української мови у 20 томах роз'їздити — Роз'ї́здити, -джу, -диш гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю. Словник української мови Грінченка