романтичний

романти́чний

прикметник

Значення в інших словниках

1. романтичний — РОМАНТИЧНИЙ – РОМАНІЧНИЙ Романтичний. 1. Який стосується романтизму – напряму, методів у літературі та мистецтві: романтичний характер літератури, романтична музика, романтичні твори, романтичний стиль, романтична течія в літературі, романтична школа.  Літературне слововживання
2. романтичний — Мрійний, емоційно-піднесений; (- подорож) екзотичний; (фах) героїчний; (одяг) не стандартний; (- стосунки) любовний, поетичний.  Словник синонімів Караванського
3. романтичний — [романтичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. романтичний — -а, -е. 1》 Стос. до романтизму (у 1, 2 знач.). 2》 Схильний до романтизму (у 3 знач.), власт. романтикові (у 2 знач.); мрійний, емоційно-піднесений. 3》 Який приваблює, захоплює своєю незвичайністю, таємничістю, казковістю і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. романтичний — РОМАНТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до романтизму (у 1, 2 знач.). Поруч з реалістичними стильовими течіями у мистецтві .. є й інші стильові течії, наприклад романтична (з наук. літ.); “Причинна”, як і інші балади [Т.  Словник української мови у 20 томах
6. романтичний — романти́чний 1. Той, що стосується романтизму. 2. Переносно – мрійливий, роздумливий.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. романтичний — ЛЮБО́ВНИЙ (пов'язаний з почуттям кохання, закоханості), СЕРДЕ́ЧНИЙ, РОМАНТИ́ЧНИЙ, ПОЛЮБО́ВНИЙ розм., РОМАНІ́ЧНИЙ заст., АМУ́РНИЙ розм. заст.  Словник синонімів української мови
8. романтичний — Романти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. романтичний — РОМАНТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до романтизму (у 1, 2 знач.). Поруч з реалістичними стильовими течіями у мистецтві соціалістичного реалізму є й інші стильові течії, наприклад романтична (Рад. літ-во, 1, 1961, 26); «Причинна», як і інші балади [Т.  Словник української мови в 11 томах