Орфографічний словник української мови

ростра

ро́стра

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ростра — -и, ж. 1》 іст. Трибуна на площі Стародавнього Риму, прикрашена носами кораблів, захоплених у ворогів. 2》 архіт. Прикраса колон у вигляді носової частини давньоримського військового судна. 3》 мн., мор. Настили, перев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ростра — РО́СТРА, и, ж. 1. іст. Трибуна на площі Стародавнього Риму, прикрашена носами кораблів, захоплених у ворогів. Той над закопаним золотом труситься, чахне; Той, остовпілий, стоїть перед рострами; ті розкошують...  Словник української мови у 20 томах
  3. ростра — ро́стра (від лат. rostra – носи кораблів) 1. архіт. Прикраса у вигляді носової частини давнього судна. 2. іст. Трибуна на форумі Стародавнього Риму, прикрашена носами кораблів, захоплених у ворога.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ростра — РО́СТРА, и, ж. 1. іст. Трибуна на площі Стародавнього Риму, прикрашена носами кораблів, захоплених у ворогів. Той над закопаним золотом труситься, чахне; Той, остовпілий, стоїть перед рострами; ті розкошують...  Словник української мови в 11 томах
  5. ростра — (лат. — ніс корабля) 1. Трибуна для ораторів на Римському форумі. 2. Декоративна прикраса у вигляді носової частини військового корабля, яка мала місце на фусті колони тощо (докл. див. колона ростральна).  Архітектура і монументальне мистецтво