Значення в інших словниках
-
рубідій —
-ю, ч. Rb. Хімічний елемент, проста речовина якого – дуже м'який сріблястий лужний метал; на повітрі спалахує, з водою вибухає.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рубідій —
РУБІ́ДІЙ, ю, ч. Хімічний елемент – м'який, сріблясто-білий метал, схожий своїми властивостями на калій і натрій. У природі рідкісні лужні метали – рубідій і цезій здебільшого трапляються разом (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
рубідій —
рубі́дій (від лат. rubidus – темно-червоний, багряний) хімічний елемент, символ Rb, ат. н. 37; сріблясто-білий метал. Застосовують у фотоелементах, лампах денного світла тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
рубідій —
Rb, хіміч. елемент із атомним числом 37; сріблясто-білий, дуже м'який метал; найбільш електропозитивний із усіх елементів; хіміч. дуже активний, при сполученні з водою загорається — утворюється гідроокис р., RbOH; застосовують у фотоелементах; відкритий 1861 Бунзеном і Кірхгофом.
Універсальний словник-енциклопедія
-
рубідій —
РУБІ́ДІЙ, ю, ч. Хімічний елемент — м’який, сріблясто-білий метал, схожий своїми властивостями на калій і натрій. Калій, що є в першій групі, виявляє велику схожість з рубідієм, що стоїть у шостому ряду (Заг.
Словник української мови в 11 томах