Орфографічний словник української мови

русявчик

руся́вчик

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. русявчик — -а, ч., розм. Чоловік, хлопець із русявим волоссям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. русявчик — РУСЯ́ВЧИК, а, ч., розм. Чоловік, хлопець із русявим волоссям. Шляхом вже котять не знати звідки взяті великі вантажні автомашини .. На передній чубатий русявчик ловко виробляє на баяні солов'їні дрібушки (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах
  3. русявчик — РУСЯ́ВЧИК, а, ч., розм. Чоловік, хлопець із русявим волоссям. Шляхом вже котять не знати звідки взяті великі вантажні автомашини.. На передній чубатий русявчик ловко виробляє на баяні солов’їні дрібушки (Бабляк, Літопис.., 1961, 120).  Словник української мови в 11 томах