Орфографічний словник української мови

рухавка

ру́хавка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рухавка — -и, ж., діал. Фізична зарядка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рухавка — РУ́ХАВКА, и, ж. Рух у знач. 1. Застукавши мене одного ранку в кімнаті, коли я робив, як завжди, рухавку, тьотя Катя аж очі вилупила: – А це ж для чого? – спитала вона майже із забобонним острахом (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. рухавка — Рухавка, -ки ж. Движеніе, волненіе смута.  Словник української мови Грінченка