рявкіт — Орфографічний словник української мови

рявкіт — -коту, ч., розм. Те саме, що рявкання. Великий тлумачний словник сучасної мови
рявкіт — РЯ́ВКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що ря́вкання. Газетчики [газетники] люто кричать, вимахують окремими додатками газет, кидаються під ноги. Крик, гуркіт, рявкіт, свист, дзвін (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
рявкіт — ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм. Словник синонімів української мови
рявкіт — РЯ́ВКІТ, коту, ч., розм. Те саме, що ря́вкання. Словник української мови в 11 томах