Орфографічний словник української мови

рівниця

рівни́ця

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рівниця — -і, ж., текст. Напівфабрикат прядильного виробництва у вигляді слабо зсуканої нитки, що йде на виготовлення пряжі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рівниця — РІВНИ́ЦЯ, і, ж., текст. Напівфабрикат прядильного виробництва у вигляді слабо зсуканої нитки, що йде на виготовлення пряжі. Обірвалась рівниця при прядінні чи залишилась її частка на скалці – все йде в угар (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. рівниця — РІВНИ́ЦЯ, і, ж., текст. Напівфабрикат прядильного виробництва у вигляді слабо зсуканої нитки, що йде на виготовлення пряжі. Обірвалась рівниця при прядінні чи залишилась її частка на скалці — все йде в угар (Рад. Укр., 26.IX 1958, 2).  Словник української мови в 11 томах