Значення в інших словниках
-
рівновага —
(між А і Б) балянс, сов. баланс, стійке співвідношення; (душевна) П. врівноважений <�спокійний> стан <�душі>.
Словник синонімів Караванського
-
рівновага —
[р’іўновага] -гие, д. і м. -аз'і
Орфоепічний словник української мови
-
рівновага —
-и, ж. 1》 Стан нерухомості, спокою, в якому перебуває яке-небудь тіло під дією рівних, протилежно направлених сил. Динамічна рівновага. Теплова рівновага.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рівновага —
РІВНОВА́ГА, и, ж. 1. Стан нерухомості, спокою, в якому перебуває яке-небудь тіло під дією рівних, протилежно спрямованих сил. Притягання земних тіл можна виявити в тих випадках, коли сила тертя не може бути перешкодою...
Словник української мови у 20 томах
-
рівновага —
виво́дити / ви́вести з рівнова́ги кого. 1. Позбавляти душевного спокою, порушувати нормальний ритм життя, роботи. “Рахіра — або земля!” Се випивало його кров і виводило з рівноваги (О. Кобилянська); Вона жила, як у Бога за пазухою.
Фразеологічний словник української мови
-
рівновага —
СПО́КІЙ (душевний стан, коли немає хвилювання, тривоги, роздратування і т. ін.), СУПОКІ́Й, РІВНОВА́ГА, УМИРОТВОРІ́ННЯ підсил. книжн., ПО́КІЙ заст., УПОКІ́Й (ВПОКІ́Й) заст., ПОВА́ГА діал.; ФЛЕ́ГМА (незворушний спокій, що межує з байдужістю).
Словник синонімів української мови
-
рівновага —
Рівнова́га, -ги, -зі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
рівновага —
РІВНОВА́ГА, и, ж. 1. Стан нерухомості, спокою, в якому перебуває яке-небудь тіло під дією рівних, протилежно направлених сил. Притягання земних тіл можна виявити в тих випадках, коли сила тертя не може бути перешкодою...
Словник української мови в 11 томах
-
рівновага —
Рівновага, -ги ж. Равновѣсіе. Стояла б шляхта з козаками на бойовому полі в рівновазі. К. ЦН. 287. Він держить вітри у рівновазі. К. Іов. 60.
Словник української мови Грінченка