Орфографічний словник української мови

різачок

різачо́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. різачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до різак 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. різачок — РІЗАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до різа́к 1. Мій автомат ріже шрубки. Проте якби мені добрих різачків та гарних терпужків, то таку шрубку я б і руками нарізав (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  3. різачок — РІЗАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до різа́к 1. Мій автомат ріже шрубки. Проте якби мені добрих різачків та гарних терпужків, то таку шрубку я б і руками нарізав (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293).  Словник української мови в 11 томах