Орфографічний словник української мови

різночинець

різночи́нець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. різночинець — -нця, ч. У Росії кінця 18 – початку 19 ст. – інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. || У 19 ст. в Росії – прогресивно настроєний інтелігент недворянського походження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. різночинець — Урядовчисько  Словник чужослів Павло Штепа
  3. різночинець — РІЗНОЧИ́НЕЦЬ, нця, ч. У Росії кінця XVIII – початку XIX ст. – інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. В поемі ..  Словник української мови у 20 томах
  4. різночинець — РІЗНОЧИ́НЕЦЬ, нця, ч. У Росії кінця XVIII — початку XIX ст. — інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження.  Словник української мови в 11 томах