Орфографічний словник української мови

ріпниця

ріпни́ця

іменник жіночого роду, істота

робітниця, що добуває нафтову ропу

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ріпниця — -і, ж., заст. Робітниця нафтової шахти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ріпниця — РІПНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Жін. до ріпни́к. Бідні, покривджені ріпниці з нужденними лицями, в лахах, просяклих кип'ячкою, плакали перед ним (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. ріпниця — РІПНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Жін. до ріпни́к. Бідні, покривджені ріпниці з нужденними лицями, в лахах, просяклих кип’ячкою, плакали перед ним (Фр., VIII, 1952, 332).  Словник української мови в 11 томах
  4. ріпниця — Ріпниця, -ці ж. Работница при нефтяныхъ шахтахъ.  Словник української мови Грінченка