Орфографічний словник української мови

сабайон

сабайо́н

іменник чоловічого роду

підлива із збитих з цукром жовтків, вина й прянощів; напій, виготовлений у такий спосіб

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сабайон — -у, ч. Підлива зі збитих із цукром жовтків, вина й прянощів. || Напій, виготовлений у такий спосіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сабайон — Омаста, див. соус  Словник чужослів Павло Штепа
  3. сабайон — САБАЙО́Н, у, ч. Підлива зі збитих із цукром жовтків, вина й прянощів; пунш; // Напій, виготовлений у такий спосіб.  Словник української мови у 20 томах
  4. сабайон — сабайо́н (франц. sabayon) підлива із збитих яєчних жовтків, цукру, вина або рому та прянощів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сабайон — САБАЙО́Н, у, ч. Підлива із збитих з цукром жовтків, вина й прянощів; // Напій, виготовлений у такий спосіб.  Словник української мови в 11 томах