садовити —
-довлю, -довиш; мн. садовлять; недок., перех. 1》 Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. || Допомагати зайняти місце, влаштуватися десь для поїздки. || Піднімаючи, допомагати комусь сісти на щось високе.
Великий тлумачний словник сучасної мови
садовити —
САДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. садо́влять; недок., кого, що. 1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. [Панас:] Я не встою на ногах!.. (Заточується. Маруся й Настя підхоплюють його під боки й садовлять) (І.
Словник української мови у 20 томах
садовити —
сади́ти (садови́ти) / посади́ти на мілину́ кого, що. Призводити до складних обставин, труднощів, спричинювати невдачі. В тебе глобальні ідеї, обширні плани, а щоденна логіка життя садить тебе на мілину (З газети)...
Фразеологічний словник української мови
садовити —
САДЖА́ТИ (запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти), САДИ́ТИ, УСА́ДЖУВАТИ (ВСА́ДЖУВАТИ), САДОВИ́ТИ, РОЗСА́ДЖУВАТИ (в різні місця); ПІДСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ (поміщати когось поруч з ким-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док.
Словник синонімів української мови
садовити —
САДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. садо́влять; недок., перех. 1. Допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти; саджати. [Панас:] Я не встою на ногах!.. (Заточується. Маруся й Настя підхоплюють його під боки й садовлять) (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
садовити —
Садовити, -влю, -виш гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Левиц. Пов. 148. Садовлять (молоду) на ослін. Ном. № 298.
Словник української мови Грінченка