Орфографічний словник української мови

самовинищення

самови́нищення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самовинищення — САМОВИ́НИЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. самовини́щуватися. Суспільство мусить подивитися правді у вічі і, набравшись мужності, визнати, що воно в кримінальній комі, до того ж, симптоми родинного самовинищення не менш згубні для української громади...  Словник української мови у 20 томах