Орфографічний словник української мови

самозапилення

самозапи́лення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самозапилення — -я, с., бот. Запилення квітки власним пилком або пилком інших квітів цієї самої рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самозапилення — САМОЗАПИ́ЛЕННЯ, я, с., бот. Запилення квітки власним пилком або пилком інших квітів цієї самої рослини. У природних умовах самозапилення [рослин родини жовтцевих] часто відбувається в несприятливу погоду при відсутності запилювачів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. самозапилення — САМОЗАПИ́ЛЕННЯ, я, с., бот. Запилення квітки власним пилком або пилком інших квітів цієї самої рослини. У природних умовах самозапилення [рослин родини жовтцевих] часто відбувається в несприятливу погоду при відсутності запилювачів (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 61).  Словник української мови в 11 томах