самозбудження

самозбу́дження

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. самозбудження — -я, с., фіз., тех. Спонтанне виникнення певних фізичних явищ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. самозбудження — САМОЗБУ́ДЖЕННЯ, я, с., фіз., техн. Спонтанне виникнення певних фізичних явищ. Для самозбудження лампового генератора необхідно, щоб керуюча напруга між сіткою і катодом була більша від певного рівня (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. самозбудження — САМОЗБУ́ДЖЕННЯ, я, с., фіз., техн. Спонтанне виникнення певних фізичних явищ. Для самозбудження лампового генератора необхідно, щоб керуюча напруга між сіткою і катодом була більша від певного рівня (Осн. радіотехн., 1957, 105).  Словник української мови в 11 томах