Орфографічний словник української мови

самописки

самопи́ски

прислівник

самотужки — навчитися писати

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самописки — присл., розм. Самотужки, самоуком (навчитися писати).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самописки — САМОПИ́СКИ, присл., розм. Самотужки, самоуком (навчитися писати). Писати він і сам трохи привчився: купив собі пропис у городі та й навчився самописки... (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. самописки — САМОПИ́СКИ, присл., розм. Самотужки, самоуком (навчитися писати). Писати він і сам трохи привчився: купив собі пропис у городі та й навчився самописки… (Гр., II, 1963, 326).  Словник української мови в 11 томах
  4. самописки — Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать. Славянос. у.  Словник української мови Грінченка