Орфографічний словник української мови

самородний

саморо́дний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самородний — рідше саморідний, -а, -е. 1》 Який зустрічається у природі в готовому вигляді, створений природою; природний; прот. штучний. || Який зустрічається у природі в хімічно чистому вигляді. Самородне золото. 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самородний — САМОРО́ДНИЙ, рідше САМОРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який зустрічається у природі в готовому вигляді, створений природою; природний; протилежне штучний. Джерелами власними сам ти [Рим] рясний понадміру І самородних криниць досить таїш у землі (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. самородний — САМОРО́ДНИЙ, рідше САМОРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який зустрічається у природі в готовому вигляді, створений природою; природний; протилежне штучний. Джерелами власними сам ти [Рим] рясний понадміру І самородних криниць досить таїш у землі (Зеров, Вибр.  Словник української мови в 11 томах