Орфографічний словник української мови

самоіндукція

самоінду́кція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. самоіндукція — -ї, ж., фіз., ел. Виникнення електрорушійної сили в провіднику зі зміною в ньому електричного струму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самоіндукція — САМОІНДУ́КЦІЯ, ї, ж., фіз., ел. Виникнення електрорушійної сили в провіднику при зміні в ньому електричного струму (під час розмикання або замикання струму в електромережі тощо). Явище проходження змінного струму в колі з самоіндукцією описується лінійним рівнянням (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. самоіндукція — САМОІНДУ́КЦІЯ, ї, ж., фіз., ел. Виникнення електрорушійної сили в провіднику при зміні в ньому електричного струму (під час розмикання або замикання струму в електромережі тощо). Явище проходження змінного струму в колі з самоіндукцією описується лінійним рівнянням (Курс мат. анал., II, 1956, 233).  Словник української мови в 11 томах