Орфографічний словник української мови

сатанюка

сатаню́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сатанюка — див. сердитий; чорт  Словник синонімів Вусика
  2. сатанюка — -и, ч. і ж. Збільш. до сатана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сатанюка — САТАНЮ́КА, и, ч. і ж. Збільш. до сатана́. – Дайте, каже, сюди сатанюку, Я з ним по-своєму поговорю (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
  4. сатанюка — САТАНЮ́КА, и, ч. і ж. Збільш. до сатана́. — Дайте, каже, сюди сатанюку, Я з ним по-своєму поговорю (Мал., Звенигора, 1959, 93).  Словник української мови в 11 томах
  5. сатанюка — Сатанюка, -ки м. ув. отъ сатана.  Словник української мови Грінченка