Орфографічний словник української мови

свекорко

све́корко

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. свекорко — -а, ч. Пестл. до свекор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. свекорко — СВЕ́КОРКО, а, ч. Пестл. до све́кор. Оддай мене, моя мати, до білої хати, Де свекорко – як батенько, свекруха – як мати (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
  3. свекорко — СВЕ́КОРКО, а, ч. Пестл. до све́кор. Оддай мене, моя мати, до білої хати, Де свекорко — як батенько, свекруха — як мати (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 441).  Словник української мови в 11 томах
  4. свекорко — Свекор, -кра м. Свекоръ. Збірається, як свекор пелюшок прать. Ном. № 10967. ум. свекорко, свекронько. Мет. 124. Чуб. V. 607.  Словник української мови Грінченка