Орфографічний словник української мови

свердлувальник

свердлува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. свердлувальник — -а, ч. Робітник, що займається свердлуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. свердлувальник — СВЕРДЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається свердлуванням. Він і хороший шліфувальник, і фрезерувальник, і свердлувальник (з газ.); – Я ж свердлувальником був, – доводив він. – Візьміть мене, не пошкодуєте (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. свердлувальник — СВЕРДЛУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається свердлуванням. Він і хороший шліфувальник, і фрезерувальник, і свердлувальник (Роб. газ., 1.II 1962, 3); — Я ж свердлувальником був,— доводив він. — Візьміть мене, не пошкодуєте (Донч., II, 1956, 21).  Словник української мови в 11 томах