свинтус

сви́нтус

іменник чоловічого роду, істота

фам.

Значення в інших словниках

1. свинтус — -а, ч., фам. Те саме, що свиня 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. свинтус — СВИ́НТУС, а, ч., фам. Те саме, що свиня́ 2.  Словник української мови у 20 томах
3. свинтус — сви́нтус (сви́нтух) знев. 1. нечупара, замазура (м, ср, ст)|| = киринник 2. непорядна, невдячна, підла людина; негідник (м, ср, ст)|| = креатура  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. свинтус — НЕЧЕПУ́РА розм. (неохайна людина — у побуті, в одязі, особистих речах і т. ін.), НЕЧУПА́РА розм., СВИНЯ́ зневажл., лайл., СВИНО́ТА підсил., СВИ́НТУС фам.; ЗАМАЗУ́РА розм., ЗАМУ́РЗА розм. рідше, НЕВМИВА́КА розм. (перев. про дітей — брудний).  Словник синонімів української мови
5. свинтус — СВИ́НТУС, а, ч., фам. Те саме, що свиня́ 2.  Словник української мови в 11 томах