Орфографічний словник української мови

світлонько

сві́тлонько

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. світлонько — -а, с. Пестл. до світло I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. світлонько — СВІ́ТЛОНЬКО, а, с. Пестл. до сві́тло¹ 1. Сонечко встало, прокинулось я́сне, Грає вогнем, променіє І по степу розлива своє світлонько красне, – Степ від його [нього] червоніє (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. світлонько — СВІ́ТЛОНЬКО, а, с. Пестл. до сві́тло¹ 1. Сонечко встало, прокинулось я́сне, Грає вогнем, променіє І по степу розлива своє світлонько красне,— Степ від його червоніє (Л. Укр., І, 1951, 15).  Словник української мови в 11 томах